Кабінет Міністрів України ухвалив постанову від 29 липня 2026 року № 977 «Деякі питання організації та здійснення наставництва», якою забезпечено виконання положень Закону України «Про наставництво».
Постановою затверджено Порядок організації та здійснення наставництва, а також Умови відповідності центрів соціальних служб, центрів надання соціальних послуг та інших юридичних осіб, які надаватимуть соціальну послугу з організації наставництва. Це створює необхідну нормативну основу для практичного впровадження нового інституту наставництва та забезпечує єдині стандарти його організації.
Наставництво — це добровільна, безоплатна та регулярна діяльність, спрямована на розвиток особистісного потенціалу людини з урахуванням її індивідуальних потреб і особливостей. Наставник не замінює батьків чи законних представників. Його роль — стати для дитини або молодої людини надійним дорослим, який допоможе розвивати життєві навички, долати труднощі, визначатися з майбутнім та впевнено рухатися вперед.
Основною метою наставництва є надання підтримки для:
• подолання соціальних труднощів;
• подолання психологічних труднощів;
• подолання освітніх труднощів;
• розвитку необхідних життєвих навичок;
• підвищення здатності до самостійного та відповідального життя.
Новий Закон значно розширює коло осіб, щодо яких може здійснюватися наставництво. Наставника можуть отримати:
• діти-сироти;
• діти, позбавлені батьківського піклування;
• діти, які мають батьків, але перебувають у складних життєвих обставинах або проживають у закладах цілодобового перебування;
• діти, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів;
• діти, які були депортовані або примусово переміщені внаслідок збройної агресії;
• діти з числа осіб, визначених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
• неповнолітні вагітні, які перебувають у складних життєвих обставинах;
• одинокі матері або батьки віком до 23 років, які перебувають у складних життєвих обставинах;
• молоді люди віком до 23 років, які потребують підтримки для успішної інтеграції у самостійне життя.
Наставником може стати повнолітня дієздатна особа, яка:
• має громадянство України;
• постійно проживає на території України;
• відповідає вимогам законодавства;
• пройшла відповідну підготовку;
• готова регулярно підтримувати дитину або молоду людину.
Що нового запроваджує Закон? Вперше на законодавчому рівні:
• визначено права та обов’язки наставників;
• передбачено укладення договору про наставництво;
• запроваджено індивідуальне та корпоративне наставництво;
• визначено порядок підготовки кандидатів у наставники;
• врегульовано взаємодобір наставника та особи, яка потребує підтримки;
• передбачено супровід і супервізію наставників;
• організацію наставництва визначено окремою соціальною послугою, що включає пошук кандидатів, їх навчання, оцінювання, взаємодобір, супровід та моніторинг.
Наставництво — це про довіру. Не кожній дитині потрібна нова сім’я. Але кожній дитині потрібен дорослий, який вислухає, підтримає, допоможе повірити у власні сили та не залишить наодинці зі складнощами. Саме таким дорослим може стати наставник.
Наставництво — це можливість змінити життя дитини не подарунками, а своєю увагою, досвідом і щирою підтримкою.
